|
01.04.20
Корекційно-виховний захід
«Добрі справи красять людину»
Завдання:Читати та обговорити з батьками твори В.О. Сухомлинського «Сьома дочка», «Як Сергійко навчився жаліти». Розвивати мовлення дитини, виховувати любов до книги.
Василь Сухомлинський
«Сьома дочка»
Було у матерісімдочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.
Коли мативвійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю.
— Я скучила за тобою, немовмаківка за сонячнимпроменем, — сказала перша дочка.
— Я ждала тебе, як суха земля ждекраплину води, — промовила друга дочка.
— Я плакала за тобою, як маленькепташеня за пташкою, — сказала третя.
— Мені тяжко булобез тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.
— Ти снилась мені, як троянді сниться краплинароси, — промовилап'ята.
— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста.
А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з нігматусівзуття й принесла їй води в мисціпомити ноги.
Василь Сухомлинський
«Як Сергійконавчивсяжаліти»
Маленький хлопчик Сергійкогуляв біля ставка. Вінпобачивдівчинку, щосиділа на березі.
Коли Сергійкопідійшов до неї, вона сказала:
— Не заважайменіслухати, як хлюпаютьхвилі. Сергійкоздивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:
— Щоти кинув у воду? Сергійкощебільшездивувався.
— Невжети небачиш? Я кинув камінець. Дівчинка сказала:
— Я нічого не бачу, бо ясліпа.
Сергійковідподиву широко відкривочі й довгодивився на дівчинку.
Так, дивуючись, він і додомуприйшов. Він не мігуявити: як цевоно, коли людинанічого не бачить?
Настала ніч. Сергійколігспати. Він заснув з почуттямподиву.
СередночіСергійкопрокинувся. Йогорозбудив шум завікном. Шуміввітер, в шибки стукав дощ. А вхатібуло темно.
Сергійкові стало страшно. Йомупригадаласясліпадівчинка. Теперхлопчик уже не дивувався. Йогосерцестиснув жаль.
Як же вона, бідна, живе в отакійтемряві?!
Сергійковіхотілося, щобскоріше настав день. Вінпіде до сліпоїдівчинки. Не дивуватиметьсябільше. Вінпожалієїї.
|